Центральная городская библиотека для детей
им. Ш. Кобера и В. Хоменко г.Николаева

Десятиліття пам'яті

Аварія на Чорнобильській АЕС стала найбільшою катастрофою за всю історію атомної енергетики. Її наслідки торкнулися життя мільйонів людей. До групи ризику потрапили персонал станції, учасники ліквідації наслідків аварії, населення прилеглих територій. Майже 8,4 млн. жителів Білорусі, Росії, України зазнали впливу радіації, сотні тисяч з них були евакуйовані із забруднених територій. У 134 осіб (технічний персонал і співробітники пожежної охорони, які займалися гасінням пожежі) була зафіксована гостра променева хвороба. За час, минулий після чорнобильської катастрофи, в Гомельській і Могилевській областях припинили існування 479 населених пунктів (306 і 173 відповідно). У зонах відселення покинутими виявилися понад 26 тис. пПриватних подвір'їв і громадських капітальних будівель.

Віддаючи данину пам'яті загиблим, на саміті СНД в червні 2001 року главами країн Співдружності було прийнято рішення звернутися до держав - членів Організації Об'єднаних Націй з пропозицією про оголошення 26 квітня Міжнародним днем ​​пам'яті жертв радіаційних аварій і катастроф. 7 грудня 2003 року Генеральна асамблея ООН підтримала рішення про проголошення цієї дати, а 8 грудня 2016 прийняла резолюцію 71/125, в якій 26 квітня був оголошений Міжнародним днем ​​пам'яті про чорнобильську катастрофу (International Chernobyl Disaster Remembrance Day).

Данина пам'яті в Україні

14 грудня в Україні проходить День вшанування пам'яті учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС. День встановлений Указом Президента від 10 листопада 2006 року, в пам'ять про завершення 14 грудня 1986 роки будівництва саркофага над четвертим зруйнованим енергоблоком ЧАЕС.

Глава міністерства культури і інформаційної політики України Олександр Ткаченко висловив думку, що відомству необхідно «розробити зону відчуження як туристичний напрямок і ввести окремі об'єкти в список Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО». Для цього, за його словами, потрібно створити якісну базову інфраструктуру, в тому числі - поліпшити діяльність блокпостів, зробити пропускну систему електронною та розмістити належні покажчики. Чиновник також повідомив, що в останні роки зона стала «туристичним магнітом», тоді як початок 2020-го і зовсім був «найуспішнішим в плані відвідувачів».

Президент України Володимир Зеленський підписав указ про перетворення Чорнобильської зони відчуження в туристичний центр для відвідувачів з усього світу, запевнивши, що в нього будуть інвестовані великі кошти. Він також пообіцяв зняти всі заборони на відвідування і зйомку біля самої АЕС, де в 1986-му сталася аварія.

З пропозицією про внесення зони в список ЮНЕСКО в 2017 році виступив Український комітет Міжнародної ради з питань пам’яток і визначних місць. Тоді Чорнобильська зона була номінована в перелік культурних і природних об'єктів світового значення ЮНЕСКО. До переліку ЮНЕСКО вже входять покінуті міста на місці колишніх розробок селітри Хамберстон і Санта-Лаура, - вони розташовані в Чилі. Їх функціонування припинилося ще в 1960-х роках, а через десятиліття міста отримали статус «привидів» - і стали національними пам'ятками, відкритими для туризму. У список ЮНЕСКО вони потрапили в 2005 році.

Данина пам'яті в Республіці Білорусь

На сьогоднішній день у багатьох населених пунктах Білорусі в пам'ять про відселених після аварії селах встановлено пам'ятники, пам'ятні знаки. Так, в Славгороді створена «Алея похованих сіл», в Калинковичах застигла в вічному плачі кам'яна птаха-бугай, в Черіковском районі на березі озера розкинувся меморіальний комплекс, в селі Червоний берег Жлобінського району відкрито меморіальний комплекс дітям - жертвам війни і чорнобильської катастрофи. Назви зниклих з карти Хойнікского району населених пунктів навічно закарбовані на стінах меморіалу пам'ятника Скорботи в райцентрі. Скульптурна композиція «Памяці павысяляных весак раёна прысвячаецца» з граніту і чорного мармуру у вигляді трьох вертикальних стел встановлена ​​в Наровля.

Щорічно в день трагедії на центральній площі Брагіна проходить мітинг-реквієм біля Монумента відселеним селам і бюсту пожежного Василія Ігнатенко, який ціною свого життя разом з групою товаришів перегородив шлях вогненної стихії.

У Гомелі пам'ятником жертвам Чорнобиля стала Церква святого Архистратига Михаїла. Храм-пам'ятник архітектури дерев'яного зодчества XIX в. був перевезений в Гомель з виселеного села Вілево Добрушського району та силами викладачів та курсантів Гомельського інженерного інституту МНС відновлений у парку «Фестивальний».

Багато місць, пов'язаних з пам'яттю про чорнобильську катастрофу, є в столиці республіки. Так, в Мінську є вулиці імені відважного пожежного Василія Ігнатенко та вертолітника Василія Водолажського.

У 1990-х роках на кошти чорнобильських громадських організацій і звичайних громадян в Мінську в парку Дружби народів побудований чорнобильський храм на честь ікони Божої Матері «Взисканіє загиблих». Він є не тільки місцем проведення пам'ятних заходів, а й осередком документальних матеріалів про народний подвиг у подоланні наслідків чорнобильської катастрофи. На фасаді храму встановлено пам'ятну дошку з текстом Заповіту нащадкам від імені Президента Республіки Білорусь О. Г. Лукашенко і Митрополита Мінського і Слуцького Філарета, Патріаршого Екзарха всієї Білорусі. На стінах храму встановлено 10 скульптурних панно з назвами всіх евакуйованих і відселених сіл республіки. На території встановлені пам'ятні знаки «Ахвярам Чарнобиля» і «Камінь світу Хіросіми».

У крипті Мінського «Храму-пам'ятника на честь Всіх Святих і в пам'ять про жертви, порятунку Вітчизни нашого послужившим» в 2016 р відкрито меморіальну дошку в пам'ять про жертв катастрофи на ЧАЕС. Храмовий комплекс пам'яті жертв Чорнобильської катастрофи побудований також на вулиці Прітицького.