Центральная городская библиотека для детей
им. Ш. Кобера и В. Хоменко г.Николаева

Ходченко Павло Семенович

Павло Семенович Ходченко народився в 1880 р. на хуторі Лук'янівка Нечаянської волості Одеського повіту Херсонської губернії в сім'ї селянина-наймита. Згодом він згадуватиме: "Дитинство моє було тяжке і безрадісне. Пас гусей, телят, свиней. Далі – солдатчина в старій армії."

Повернувшись у 1905 році з армії, стає учасником революції 1905-1907 рр. У 1908 року складає екстерном екзамен на звання народного вчителя і вчителює в школах Одеського земства. З 1914 до 1917 – на фронтах першої світової війни, потім повертається до вчительської роботи, та в 1920 – добровільно йде до Червоної Армії. По закінченні громадянської війни працює головою Нечаянського, потім – Варварівського волвиконкомів, секретарем Миколаївського окрвиконкому.

З 1927 р. живе в Харкові, працює в "Книгоспільці", Державному видавництві України. З 1933 р. до 1941 р. редагує журнал "Червоний шлях", орган Спілки письменників України. Під час Великої Вітчизняної війни в евакуації працює на обласному радіо в Пермі. У 1943 році переїхав до Москви, де жив до часу визволення Києва. Потім повернувся на рідну землю.

Друкуватися П.Ходченко розпочав у 1929 році, коли вийшла друком його перша книжка оповідань "На хуторах". З 1934 року – П.Ходченко член Спілки письменників України, по суті з дня створення цієї Спілки. Творча спадщина нашого земляка багата і різноманітна. Тут і оповідання і нариси, повісті і романи, п'єси і мемуари.

Починаючи з 30-х років виходять книги оповідань та нарисів: "У гущавині" (1931), "Бригади" (1935), "Перегорнуті сторинки", "Повернення" (1959), "Помилка Онисії" (1960), "Маленький сміливець" (1968), повісті "Сорочинська трагедія" (1960), роман "Зростання" (1956), п'єси "Шкідники" (1929), "Намул" (1936), книги мемуарів "Випробування зрілості" (1958), "Досвітні заграви" (1965) і ін.

П.С.Ходченко за свою діяльність нагороджений орденом Трудового Червоного Прапора, Грамотою Президії Верховної Ради УРСР. Помер 11 січня 1967 року. Похований в Києві на Байковому кладовищі (ділянка №9).

В 1976 році Миколаївському обласному літературному об'єднанню присвоєно ім'я Павла Ходченка.

Додаткова інформація: