Центральная городская библиотека для детей
им. Ш. Кобера и В. Хоменко г.Николаева

Миколаївці і Тарас Шевченко

Пропонуємо алфавітний покажчик наших знаменитих земляків, в тій чи іншій мірі пов'язаних з ім'ям Тараса Григоровича Шевченка:

Аркас М.М. (1852-1909 рр.) – історик, етнограф, просвітитель, композитор. З сім'ї відомого флотоводця Н.А. Аркаса. У 1891 році створив оперу «Катерина» за однойменною поемою Т. Шевченка. У 1900 році опера була поставлена в Миколаєві. У 1907 р. заснував у нашому місті прогресивну організацію «Просвіта » ім. Тараса Шевченка, яка була однією з найбільш діючих і популярних в Україні. Всі роки життя, аж до самої смерті (1909 р.), М. Аркас – її незмінний керівник.

Бальмен Я.П. (1813-1845 рр.) – український художник – аматор, автор кількох рукописних повістей. Проходив службу в Миколаєві на Чорноморському флоті. Приятель Т.Г. Шевченка. Саме йому поет присвятив поему «Кавказ». Бальмен зробив 39 ілюстрацій до творів Шевченка, а також заставок, кінцівок і заголовних букв до рукописного «Кобзаря» (1844), переписаних польськими буквами; окремо ілюстрував —поеми «Гайдамаки» і «Гамалія». Після загибелі де Бальмена в Ічкерії, Шевченко оплакує марну смерть українця за чужі інтереси імперії.

Бойко-Блохін Ю.Г. (1909-2002 рр.) – народився в Миколаєві, літературознавець, професор Мюнхенського університету. Закінчив миколаївський педагогічний інститут, був активістом місцевої «Просвіти». У 1934 р. вийшла перша книга вченого «Щоденники Т.Г. Шевченка», а пізніше його праці « Шевченко і Москва"(1952), «Творчість Тараса Шевченка на тлі західноєвропейської літератури»(1956). У 1992 році вчений відвідав Миколаїв, де зустрівся із студентами та викладачами Національного педагогічного університету.

Бойченко В.П. (1941-2011 рр.) – поет, перекладач. З 1986 по 1991 рр. – відповідальний секретар Миколаївської організації Спілки письменників України, з 1989р. по 1998р. був першим секретарем, а потім співголовою Миколаївської крайової організації Всеукраїнського товариства «Просвіта»; у 2000р. був обраний головою Миколаївської міської організації цього товариства. В. Бойченко подарував обласному краєзнавчому музею карту подорожей Т. Шевченка по Придніпров'ю в 1843 році. На ній не тільки відзначений маршрут поета, а й поміщені малюнки, рядки з листів Кобзаря. У його книзі «Три зошити» (2011 р.), він розповів про образи запорожців у поезії Т. Шевченка, родових зв'язках його нащадків зі степовим Причорномор'ям, об'єктивно намагався прокоментувати місцеві легенди і міфи навколо імені великого поета.

Бутаков А.І. (1816-1869 рр.) – російський військово-морський діяч, контр-адмірал Чорноморського флоту, деякий час перебував в Миколаєві; один з перших дослідників Аральського моря. У 1848 р. А. Бутаков був призначений начальником експедиції для дослідження Аральського моря. В екіпаж шхуни входив і Тарас Шевченко, який в той час знаходився в оренбурзькому засланні. Він був прийнятий в експедицію в якості художника. «Братське» ставлення А. Бутакова до поета полегшило йому тяготи солдатської служби . За час експедиції він написав близько 50 віршів, створив десятки етюдів і портретів, альбом; спостерігав і малював сцени народного життя приаральських рибалок і кочівників.

Гайдебуров П.А. (1841-1894 рр.) – видавець, редактор, літератор. Народився в м. Миколаєві в сім'ї священика. У журналі «Современник» № 5 за 1861 рік було опубліковано віршований переклад поеми Т.Г. Шевченка «Гайдамаки». Публікація в журналі супроводжувалася віршем-присвятою «Пам'яті Т.Г. Шевченка»

Даль В.І. (1801-1872 рр.) – лексикограф, лінгвіст, письменник, фольклорист, етнограф. У 1805 р. родина Даля переїхала до Миколаєва. У 1824 р. Даль змушений був покинути наше місто. Він був переведений на Балтійський флот, а потім виїхав до Кронштадту. Саме тут, на Балтиці, і відбулося знайомство В. Даля з Т. Шевченком. Поет просив його про заступництво, пізніше гостював у Даля в Нижньому Новгороді, подарував йому автограф вірша «Рано-вранці новобранці...». Але незабаром між двома талановитими людьми відбулося відчуження. Шевченко став висловлювати критичні зауваження щодо перекладів Даля біблійних сюжетів.

Камінський Ф.Т. (1888-1978 рр.) – відомий археолог, корінний миколаївець, написав понад 100 нарисів і статей, присвячених історичним подіям нашого краю. Багато років очолював обласний краєзнавчий музей, завдяки йому було отримано нову будівлю для експонатів. Зібрав цілу колекцію творів живопису робіт Т. Шевченка, бюст і портрет поета роботи невідомих авторів. Зібрав колекцію щоденників, листів і спогадів поета під час його подорожі по Придніпров'ю. Написав ряд статей про перебування Т. Шевченка на острові Хортиця.

Кухаренко Я.Г. (1800-1862рр.) – отаман Чорноморського війська, письменник, історик. У 50 - ті роки 19 століття жив у м. Вознесенську. Збирав матеріали з історії Бузького козацтва. Познайомився з Т. Шевченко в кінці 1840 року, і двадцять років їх пов'язувала міцна дружба. Частково збереглося листування отамана з поетом. Шевченко присвятив своєму другові поему «Москалева криниця», де описує події, що передували заснуванню міста Миколаєва, згадуються топоніми, пов'язані з Миколаївщиною: річки Інгул і Інгулець, Чорний шлях, деякі українські села.

Малеча Н.І. (1887-1979 рр.) – український філолог, етнограф, краєзнавець, фольклорист, педагог, кандидат філологічних наук, професор. Є автором унікальних «Словничка Шевченкової мови», виданий у 1916 році в Миколаєві та «Українсько-руського словничка до Кобзаря Т.Г. Шевченка», виданого у Херсоні в 1917 році. В 20-роки працював в нашому місті вчителем української мови в школах для дітей робітників.

Марцинковський І.Б. – наш сучасник, кандидат медичних наук, доцент Гуманітарного інституту Національного університету кораблебудування. Автор десятків газетних і журнальних публікацій, краєзнавчих матеріалів про Шевченка. В університетському видавництві вийшли його роботи «Дещиця до шевченкіани Миколаївщини», «Миколаївський список забороненої поезії Тараса Шевченка», «Миколаївщина в біографії та творчості Тараса Шевченка». Він автор деяких статей «Шевченківської енциклопедії».

Незабитовський С.А. (1829-1902 рр.) – учасник Кримської війни 1853-1856 рр. В якості лікаря проходив службу на Чорноморському флоті. Знайомство з Т. Шевченком відбулося в серпні 1857. Серед обставин, що їх зблизили, важливим було те, що Незабитовський знав і любив українську поезію. А Шевченку, позбавленому на довгий час можливості творити на рідній мові, важлива була будь-яка можливість розкрити душу перед людиною, здатною його зрозуміти і почути. Поет подарував своєму другові автограф до вірша «Ще як були ми козаками» з присвятою .

Страдомський В.А. (1831-1902 рр.) – лікар, громадський діяч, колекціонер. Брав участь у Кримській компанії 1853-1856 рр. в якості флотського лікаря. З 1866 р. виконував обов'язки молодшого ординатора при портової – медичній частини в м. Миколаєві, а з 1868 р. – молодшого лікаря Чорноморської ескадри. Збирач портретів відомих діячів науки і культури. У його домашній бібліотеці виявлені заборонені вірші Т.Шевченка, які в рукописному вигляді передавалися з покоління в покоління.

Ходченко П.С. (1880-1967 рр.) – народився в селі Лук'янівка Миколаївської області. Після демобілізації в 1921 році працював головою Варварівського і Новоодеського райвиконкомів. Ім'я Павла Ходченка присвоєно миколаївському обласному літературному об'єднанню. Він багато писав у своїх автобіографічних творах про роль творчості Тараса Шевченка у становленні самобутнього українського характеру.

Чанін С.В. – сучасний криворізький дослідник життя і творчості Т.Г. Шевченка. Його дослідження дають підставу вважати цілком ймовірним факт перебування Кобзаря на Миколаївщині. У своїй книзі «Гнані вітром» він доводить, що в 20-і роки 19 століття на землях Миколаївського повіту Херсонської губернії пустив коріння рідний дядько поета Омелян Іванович Шевченко. У книзі «Великий рід великої людини» (2009 р., видавництво СТПРЕСС) С. Чанін описує лінії двоюрідних родичів Кобзаря. Тут – розповідь про село Ульяновка Новобузького району та про Ульяновську гілку Омеляна Шевченка.

Шевченко В.К. – художник, народився в 1927 р. в Кіровоградській області. Жив і працюєвав у Миколаєві. Веде свій рід з с. Кирилівка від рідного брата діда поета Івана Шевченка. Член національної спілки художників України. Велике значення у творчості Віталія Кіндратовича займає шевченківська тема.

Южаков С.М. (1849-1910 рр.). – народився в Вознесенську. Публіцист, соціолог, літератор. Деякий час жив у Миколаєві, Новій Одесі. Сергій Миколайович – головний редактор «Великої енциклопедії товариства «Просвіта», де була розміщена стаття про Т.Г. Шевченка (т.20, 1900 р.)