Марія Карпівна Садовська-Барілотті (Тобілевич)

Марія Карпівна Садовська-Барілотті (Тобілевич) співачка-сопрано і драматична акторка, сестра І. Тобілевича, М. Садовського і П. Саксаганського.

Народилася у квітні 1855 року с. Костувате Херсонської губернії (нині Кам'яно-Костувате Братського району Миколаївської області).

Свою театральну карєру розпочала в Миколаєві у 1879 році. Виступала в складі російської опереткової трупи. З 1883 р. грала трупах М. Кропивницького, далі М. Старицького, М. Садовського, П. Саксаганського. За 12 років сценічної діяльності виступила майже у всіх жіночих партіях опер «Наталка Полтавка», «Запорожець за Дунаєм», «Утоплена». Зіграла головні ролі у багатьох драматичних виставах.

В Миколаєві Садовська-БарІлоттІ гастролювала в 1883, 1889, 1890 роках В театрі Монте вона дебютувала у ролі Наталки-Полтавки. Газета "Южанин" у 1890 році писала: Про гру Садавської-Барілотті в опері М.Дибенка "Утопліенница": - "Госпожа Садовская – Панночка -Утопленная, благодаря своей талантливой игре сумела сделать маленькую роль волнующей, пение же этой артистки была особенно интересным".

За чудовий голос її прозвали "українським соловейком". Їй не було рівних у виконанні оперних партій. Улюбленною роллю була роль Наталки з опери Котляревського-Лисенка "Наталка Полтавка".

М. К. Садовська-Барілотті увійшла в історію українського театру як одна з перших і найблискучіших виконавиць вокальних партій в операх і оперетах, що ставились на українських сценах у 70-80 рр. XIX ст.

Померла 27 березня 1891 р. в Одесі, похована в Єлисаветграді (Кіровоград, Кропивницький).

Театральні роботи

Широку популярність здобула Марія Садовська, виступаючи спочатку як актриса оперного, опереткового та комедійного жанру, а пізніше — як драматична актриса. На українській сцені Марія Карпівна дебютувала у виставі «Наталка Полтавка». Ця п'єса і сам образ Наталки були дорогі артистці. В родині Тобілевичів був своєрідний культ «Наталки Полтавки», всі знали пісні і сцени з вистави, віршовані монологи були неодмінними у хатньому вжитку. Маючи гарне соковите сопрано, органічно сполучаючи спів з грою драматичної актриси, Марія Садовська була неперевершеною Наталкою. Завжди цікава і різна була актриса у ролях драматичного репертуару. Тогочасна критика схвально писала про її Проню з п'єси Старицького «За двома зайцями», Уляну з п'єси Квітки-Основ'яненка «Сватання на Гончарівці», Харитину з п'єси Карпенка-Карого «Наймичка», Пракседу з драми «Гуцули», Оришку з п'єси Кропивницького «Пошились у дурні». Однією з найкращих ролей, створених Марією Садовською була Софія у «Безталанній» Карпенка-Карого. Спершу в цій виставі вона виконувала роль Варки, але потім збагнула, що сповнений драматизму, ніжний і щирий образ Софії їй ближчий. У цій ролі, як писали рецензенти, Садовська досягала вершин майстерності.

Значний успіх на долю артистки і обдарованої співачки випав в опері «Запорожець за Дунаєм». Це була серйозна творча перемога Садовської. Першу виставу «Запорожець за Дунаєм» трупа показала весною 1884 р. під час гастролей у Ростові. Марія Карпівна одна виконувала роль Одарки. Щоразу вдосконалюючи свою гру, у цій виставі Садовська проявила ще одну рису свого обдарування — комедійну.

Найкращими її ролями були:

Наталка («Наталка Полтавка» І. Котляревського),
Одарка («Запорожець за Дунаєм» С. Гулака-Артемовського),
Панночка («Утоплена» М. Лисенка),
Маруся («Дай серцю волю…» М. Кропивницького),
Софія та Варка («Безталанна» І. Тобілевича) та ін.

Корисні посилання: