Музей Лесі Українки (Київ)
Тривалий час Леся жила і працювала в Києві на колишній Маріїнсько-Благовіщенській вулиці (тепер Саксаганського, 97). Зараз тут музей.
«Зважаючи на велике значення в історії української культури творчої спадщини письменниці Лесі Українки, Рада Міністрів Української РСР
п о с та н о в л я є:
«Прийнять пропозиції Міністерства культури УРСР і правління Спілки радянських письменників України про створення в м. Києві, в будинку № 97 по вул. Саксаганського, де жила Леся Українка, Державного літературно-меморіального музею письменниці»
(З Постанови Ради Міністрів Української РСР від 11 квітня 1960 року)
Тут вона мешкала з 1899 по 1910 рік. Це місце пам`ятне ще й тим, що поряд з Косачами жили родини М.Лисенка і М.П. Старицького. Дружина М.Лисенка вчила малу Лесю музиці. Тут вона чула поетичне слово М.Старицького. Пізніше звідси вона ходила на засідання літературного гуртка «Плеяда». Ці кімнати зустрічали Лесю після лікування і операцій.
Експозиція розташована на двох поверхах: на верхньому представлені світлини та матеріали про життя і творчість Лесі Українки та інших членів родини і близьких Лесі Українці людей, рукописи, перші видання творів, особисті речі. На першому поверсі в п'яти кімнатах за спогадами сестри письменниці Ізідори відтворено інтер'єр квартири родини Косачів: їдальні, вітальні, кімнати брата Миколи Косача, кімнати самої Лесі Українки та кімнати її матері Олени Пчілки. Наприклад, в цих покоях виставлено зразки вишивок, які збирала Олена Косач, срібний посуд чоловіка Лесі — Климента Квітки, привезену з подорожі Лесею Українкою сувенірну вазочку.
Розташований по вулиці Саксаганського, 97. Режим роботи Вихідний: понеділок
Детальніша нформація про музей: http://primetour.ua
Літературно-меморіальний музей Лесі Українки
(Новоград-Волинський)
В ошатному будиночку над Случчю, в стародавньому Звягелі, 25 лютого 1871 народилася Лариса Косач, в майбутньому — знаменита українська поетеса Леся Українка. Через півстоліття після її смерті, 1 серпня 1963 року, тут було відкрито першу експозицію Літературно-меморіального музею Лесі Українки. А рік 100-річного ювілею народження Лесі Українки став воістину історичним для Новоград-Волинського: за Постановою Ради Міністрів СРСР від 11 вересня 1970 р. був створений літературно-меморіальний музей Лесі Українки.
В п’яти кімнатах Літературно-меморіального музею Лесі Українки відтворено життя родини Косачів у Звягелі: документи, картини, фотографії, книги, меблі того часу. Представлені матеріали літературно-етнографічної діяльності А. П. Косач (Олени Пчілки). Особливе хвилювання охоплює відвідувачів в дитячій кімнаті. Експонується муляж метричної книги із записом про день і місце народження Лариси Петрівни Косач та унікальні меморіальні речі письменниці: український національний костюм, пенал, чашка, привезена нею з далекої Італії. Одинадцять щасливих років прожила тут родина Косачів. Спогади дитинства Звягельського періоду оживуть у творах Лесі Українки «Лісова пісня», «Купала на Волині», «Забуті слова», «Подорож до моря».
В окремому залі Літературно-меморіального музею Лесі Українки експонуються реліквії родини Косачів та її оточення. Серед них — фотографія Лесі «Волинська хата», порцелянова тарілка, соусник, молочник, жіноче портмоне, передані музею Єлизаветою Іванівною Листовською. Доповнюють експозицію речі з родини Філіпа Ірінеєвича Немоловського приятеля Петра Антоновича Косача, лікаря, який лікував Лесю. Це аптечка, пляшечки для ліків, крісло, фотографії, передані музею племінницею Ф. І. Немоловського — Аллою Олександрівною Гарус.
Літературно-меморіальний музей Лесі Українки у Новоград-Волинському міститься у меморіальному приміщенні, в якому народилась Леся Українка, й розташований за адресою:
вул. Соборності, буд. 94, м. Новоград-Волинський—11704 (Житомирська область, Україна) / тел: (04141) 5-21-80.
На фасаді будинку музею встановлена бронзова меморіальна дошка (скульптор Г. Н. Кальченко) з написом: «В цьому будинку в 1871 році народилася велика українська поетеса Леся Українка». Перед будинком — встановлено бронзове погруддя Лесі Українки (скульптор В. А. Дяченко).
Музей працює для відвідувачів щоденно, крім неділі та понеділка з 10 до 18 години. Кожна остання субота місяця — день безкоштовного сімейного відвідування музею.
Детальніша нформація про музей: http://novograd.osp-ua.info/?ch=8&fl=museylesya
Колодяжненський літературно-меморіальний музей
Лесі Українки
Музей української поетеси Лесі Українки у с.Колодяжному Ковельського району відкритий 10 липня 1949 року в садибі, придбаній її батьком П.А.Косачем у 1868 році. З 1882 по 1907 рік тут з деякими перервами жила Леся Українка. У Колодяжному вона написала багато поетичних творів, які увійшли до скарбниці української та світової літератури.
Під час Другої світової війни садиба була зруйнована, і музей створено фактично у новому приміщенні.
З 1963 року музей став філіалом Волинського краєзнавчого музею. Нині площа музею становить: загальна – 830 кв.м., експозиційна – 471 кв.м., прилеглої території – садиба 1,2 га, лісопарк – 6,5 га.
В 2004 році відкрито сектор музею – монографічну експозицію „Музей „Лісової пісні” в урочищі Нечімному біля с.Скулин в 17 км. від с. Колодяжне.
В експозиції представлено меморіальні речі Лесі Українки та її родини, прижиттєві видання творів поетеси та її матері — Олени Пчілки, фотографії, речі побуту та етнографії Волині, відтворені фрагменти робочого кабінету і сільської хати.
Сайт музею: http://kololesi.at.ua/
Адреса: с. Колодяжне, Ковельський р-н, Волинська обл., 45061.
Музей працює з 9:00 до 17:00. Вихідні - понеділок, вівторок.
Музей Лесі Українки в Ялті
Три роки з прожитих поетесою 42-х припадає на Крим, з них два вона провела в Ялті. Тисячу днів і ночей її серце билось в унісон з прибоєм Чорного моря. Тут народжувались твори, у яких зупинялись кримські миттєвості, щоб зберегтись в обіймах слова Лесі Українки на віки - "Кримські спогади", Кримські відгуки", "Над морем", "Кассандра" та ін.
Ініціативна група зі створення музею Лесі Українки в Ялті виникла на початку 1970-х років, напередодні 100-літнього ювілею поетеси. Членами групи були зокрема:колишній учень Лесі Українки, винороб-науковець Микола Охріменко,прихильники творчості поетеси Олексій Нирко, Олександр Януш, Остап Кіндрачук, Цимбал Тетяна Іванівна та інші.
В результаті зусиль ініціативної групи:
- споруджено пам'ятник Лесі Українці,
- установлено меморіальну дошку на будинку, де 1897 року вона проживала,
- започатковано збір експонатів.
Через гоніння національної інтелігенції в 1970-х років робота над музеєм була припинена, а в будинку, звільненому від мешканців для музею Лесі Українки, була відкритий відділ Ялтинського краєзнавчого музею з експозиції «Музей дореволюційної прогресивної російської та української культури»
В 1991 в музеї відкрито експозицію «Леся Українка і Крим» (до 120-річчя з Дня народження Лесі Українки). 10 вересня 1993, під тиском Ялтинського міського товариства «Просвіта» та осередку Союзу українок Ялтинський міськвиконком прийняли рішення надати експозиції «Леся Українка і Крим» статус «Музей Лесі Українки» — на правах відділу Ялтинського державного історико-літературного музею.
До 10-річчя незалежності України (2001) була відкрита нова експозиція музею — «Ломикамінь». Допомогу надав Міжнародний Фонд «Відродження»
Адреса: Крим. м. Ялта, вул. Катерининська, 8
Музей працює щоденно, крім понеділка, з 10.00 до 18.00.
Музей Лесі Українки в Сурамі (Грузія)
У Сурамі знаходяться пам'ятник і будинок-музей Лесі Українки, яка кілька років жила тут. 19 липня (1 серпня) 1913 року у віці 42 років саме тут скінчилося її земне життя.
Музей створений 1952 завдяки допомозі грузинського письменника Георгія Леонідзе.
Розвитку та поглибленню українсько — грузинського гуманітарного співробітництва сприяє проведення з 1952 року в місті Сурамі заходів, присвячених вшануванню пам’яті Лесі Українки. 30-31 жовтня 2009 року в Сурамі відбулося міжнародне свято «Лесяоба», в якому брали участь представники центральної та місцевої влади Грузії, громадськості держави керівники та члени українських громадських організацій, а також українська делегація з Новоград-Волинського.
Адреса: Грузія, Сурамі, Гурамішвілі просп., 2
Музей Лесі Українки Східноєвропейського національного університету імені Лесі Українки (Луцьк)
Музей Лесі Українки Східноєвропейського національного університету відкрито 11 вересня 1985 року. Його створенню передувала велика праця викладачів і студентів тодішнього Луцького державного педагогічного інституту імені Лесі Українки.
За ініціативи ректора ЛДПІ – Нестора Бурчака, який мріяв про створення Музею Лесі Українки та родини Косачів у Луцьку, викладачі кафедри української літератури – Г. Мудрик, Т. Борисюк, А. Омельковець, М. Боженко, О. Марковська започаткували комплектування фондів та представили першу музейну експозицію. Її основою стали документи та матеріали, що висвітлювали волинські витоки таланту Лесі Українки. Зібрання прикрасили перші поезії Лариси Косач, написані на Волині та опубліковані в журналі «Зоря» (1884), її прижиттєві збірки «На крилах пісень» (1893), «Думи і мрії» (1899), «Відгуки» (1902), унікальна колекція поштових листівок кінця ХІХ – початку ХХ століття з краєвидами тих міст, де жила й творила письменниця, «Українські узори» Олени Пчілки, фольклористичні матеріали з особистого архіву К. Квітки та ін.
1988 року до музею надійшли перші меморіальні речі родини Косачів.
Згідно рішення колегії управління культури і туризму Волинської обласної державної адміністрації №2/2 від 4 травня 2012 Музей Лесі Українки Східноєвропейського національного музеї імені Лесі Українки отримав звання „Народний музей”.
Адреса: м. Луцьк, вул. Потапова, 9
Музей працює понеділок — п'ятниця: 10.00-17.00. Обідня перерва: 13.00-14.00. Вихідні: субота, неділя. Вхід вільний.
Музей „Лісової пісні” в урочищі Нечимному
13 серпня 2004 року в урочище Нечимне біля с.Скулин в 17 км. від с.Колодяжне, цей мальовничий куточок поліського краю, з’їхалися письменники, шанувальники творчості Лесі Українки на 4-е поетичне літературно-мистецьке свято „Лісова пісня”. Головною подією свята було відкриття Музею „Лісової пісні”. У новозбудованому будинку відкрито експозицію, над якою працював колектив Колодяжненського літературно-меморіального музею Лесі Українки і художники з ТзОВ „Фортуна-плюс” м. Луцька.
У Музеї „Лісової пісні” книги, документи, листи, фотографії, які розповідають про цей чарівний куточок Волині, історію написання „Лісової пісні”, чимало речей, які збереглися ще з того часу, коли Косачі жили в цих краях. Тут коловорот, дерев'яні ночви, гребінка для чесання льону, спеціальний посуд із соломи для зберігання зерна, одяг, старовинні рушники.
У невеликій кімнаті відтворено українську хату кінця ХІХ – поч. ХХ століття. Окремий зал відведений для робіт Софії Караффи-Корбут, художниці зі Львова, котрі ілюструють сюжет „Лісової пісні” (комп’ютерні копії).
Стежина, яка веде до лісового озера, заселена дерев’яними скульптурами, зробленими руками учнів Ковельського ПТУ № 5. Це персонажі „Лісової пісні”: Мавка, Лукаш, дядько Лев, Потерчата, Лісовик, Водяна Русалка, Водяник.
В цих місцях неодноразово бувала Леся Українка і тут черпала творчу наснагу для створення всесвітньо відомої драми-феєрії „Лісова пісня”.
Адреса: 45061, Волинська обл., Ковельський р-н, урочище Нечимне (біля с.Скулин в 17 км. від с.Колодяжне). Тел./факс: (03352) 9-02-24.
Музей працює з 9.00 до 17.00. Вихідні - понеділок, вівторок.
Екскурсії за попереднім замовленням.
