Народився 3 (15) червня 1867 року в селі Гумніщі Шуйського повіту Володимирській губернії. Батько, Дмитро Костянтинович, служив в Шуйському повітовому суді і земстві, пройшовши шлях від дрібного службовця в чині колезького реєстратора до мирового судді, а потім до голови повітової земської управи. Мати, Віра Миколаївна, уроджена Лебедєва, була освіченою жінкою, і сильно вплинула на майбутний світогляд поета, ввівши його в світ музики, словесності, історії.
У 1876-1883 роках Бальмонт навчався в Шуйській гімназії, звідки був виключений за участь в антиурядовому гуртку. Продовжив свою освіту у Володимирській гімназії, потім в Москві в університеті, і Демидівському ліцеї в Ярославлі. У 1887 році за участь у студентських заворушеннях був виключений з Московського університету і засланий в Шую. Вищої освіти так і не отримав, але завдяки своїй працьовитості і допитливості став одним з найбільш ерудованих і культурних людей свого часу. Бальмонт щорічно прочитував величезну кількість книг, вивчив, за різними даними, від 14 до 16 мов, крім літератури і мистецтва захоплювався історією, етнографією, хімією.
Вірші почав писати в дитинстві. Перша книга віршів "Збірка віршів" видана в Ярославлі на кошти автора в 1890 році. Молодий поет після виходу книжки спалив майже весь невеликий тираж.
Вирішальний час у формуванні поетичного світогляду Бальмонта - середина 1890-х років. До сих пір його вірші не виділялися чимось особливим серед поздненародніческой поезії. Публікація збірок "Під північним небом" (1894) і "В безмежжя" (1895), переклад двох наукових праць "Історія скандинавської літератури" Горна-Швейцера і "Історії італійської літератури" Гаспарі, знайомство з В. Брюсовим і іншими представниками нового напряму в мистецтві, зміцнили віру поета в себе і своє особливе призначення. У 1898 році Бальмонт випускає збірку "Тиша", остаточно визначившу місце автора в сучасній літературі.
Бальмонту судилося стати одним із зачинателів нового напряму в літературі - символізму. Однак серед "старших символістів" (Д. Мережковський, З. Гіппіус, Ф. Сологуб, В. Брюсов) і серед "молодших" (А. Блок, Андрій Бєлий, Вячеслав Іванов) у нього була своя позиція, пов'язана з більш широким розумінням символізму як поезії, яка, крім конкретного сенсу, має зміст приховане, яке виражається за допомогою натяків, настрою, музичного звучання. З усіх символістів Бальмонт найбільш послідовно розробляв імпрессіонистичну гілку. Його поетичний світ - це світ найтонших швидкоплинних спостережень, тендітних почуттів.
Широка популярність до Бальмонту прийшла досить пізно, а в кінці 1890-х він був швидше відомий як талановитий перекладач з норвезької, іспанської, англійської та інших мов.
У 1903 році вийшли одна з кращих збірок поета "Будемо як сонце" і збірник "Тільки кохання". А перед цим, за антиурядове вірш "Маленький султан", прочитаний на літературному вечорі в міській думі, влада вислала Бальмонта з Петербурга, заборонивши йому проживання і в інших університетських містах. І в 1902 році Бальмонт їде за кордон, стає політичним емігрантом.
Крім майже всіх країн Європи Бальмонт побував у Сполучених Штатах Америки і Мексиці і влітку 1905 року повернувся до Москви, де вийшли два його збірки "Літургія краси" і "Фейні казки".
На події першої російської революції Бальмонт відгукується збірниками "Вірші" (1906) і "Пісні месника" (1907). Побоюючись переслідування поет знову залишає Росію і їде до Франції, де живе до 1913 року. Звідси він робить поїздки в Іспанію, Єгипет, Південну Америку, Австралію, Нову Зеландію, Індонезію, Цейлон, Індію.
В 1907 році вийшла книга "Жар-птиця. Сопілка слов'янина", в якій Бальмонт розвивав національну тему, але не принесла йому успіху і з цього часу починається поступовий спад слави поета. Однак сам Бальмонт не усвідомлював свого творчого спаду. Він залишається в стороні від запеклої полеміки між символістами, що ведеться на сторінках "Терезів" і "Золотого руна", розходиться з Брюсовим в розумінні завдань, що стоять перед сучасним мистецтвом, пише як і раніше багато, легко, самозабутньо. Один за одним виходять збірки "Птахи в повітрі" (1908), "Хоровод часів" (1908), "Зелений вертоград" (1909). Про них з невластивою йому різкістю відгукується А. Блок.
У травні 1913 року, після оголошення амністії у зв'язку з трьохсотріччям дому Романових, Бальмонт повертається в Росію і на деякий час виявляється в центрі уваги літературної громадськості. До цього часу він - не тільки відомий поет, а й автор трьох книг, що містять літературно-критичні й естетичні статті: "Гірські вершини" (1904), "Білі зірниці" (1908), "Морське світіння" (1910).
Перед Жовтневою революцією Бальмонт створює ще два по-справжньому цікавих збірника "Ясень" (1916) і "Сонети сонця, меду і місяця" (1917).
Бальмонт вітав повалення самодержавства, проте події, що послідували услід за революцією, відлякували його, і завдяки підтримці А. Луначарського Бальмонт отримав в червні 1920 року дозвіл на тимчасовий виїзд за кордон. Тимчасовий від'їзд обернувся для поета довгими роками еміграції.
В еміграції Бальмонт опублікував кілька поетичних збірок: "Дар землі" (1921), "Марево" (1922), "Моє - їй" (1923), "розсунути дали" (1929), "Північне сяйво" (1931), "Блакитна підкова "(1935)," Светослуженіе "(1936-1937).
Помер 23 грудня 1942 роки від запалення легенів. Похований в містечку Нуази ле Гран під Парижем, де жив останні роки.
Джерело: http://balmont.lit-info.ru/
Вірші К.Д. Бальмонта, які можна взяти в нашій бібліотеці:
- Бальмонт К.Д. Избранное [Текст]: стихотворения, переводы, статьи / К.Д. Бальмонт. - М.: Правда, 1991. - 608 с.
- Бальмонт К.Д. Где мой дом [Текст]: стихотворения., худож. проза, статьи, очерки, письма / К.Д. Бальмонт. - М.: Республика, 1992. - 448 с. - (в пер.)
- Бальмонт К.Д. Светлый час [Текст]: стихотворения и переводы:из 50-ти книг / К.Д. Бальмонт. - М.: Республика, 1992. - 590 с. - (в пер.)
- Бальмонт К.Д. Солнечная пряжа [Текст]: стихотворения, очерки / К.Д. Бальмонт;сост., предисл. и примеч. Н.В.Банникова; рис. И.Л.Бруни. - М.: Дет.лит., 1989. - 239 с.: ил. - (в пер.)
- Бальмонт К.Д. Стихотворения [Текст] / К.Д. Бальмонт; вступ. ст. и сост. Л.Озерова; худож. В.Серебряков. - М.: Худож.лит., 1990. - 397 с. - (Классики и современники. Поэтич. б-ка).
Вірші Костянтина Дмитровича Бальмонта
|
|
|
|
|
|
Пісні на вірші К.Д. Бальмонта
|
|
|
|
|
|
