Центральная городская библиотека для детей
им. Ш. Кобера и В. Хоменко г.Николаева

Цікаві факти з життя письменника

Цікаві факти з життя українського письменника

  • Коли 25-річний Котляревський працював домашнім учителем у пана в селі Золотоноша, закохався в 20-річну Марію – бідну родичку господаря. Батько її до Котляревського ставився добре, але Марія вже була обіцяна иншому, про що й сказали учителеві. Він негайно покинув і той маєток, і цивільне життя, й пішов в армію. У 27 років став кадетом Сіверського карабінерського полку. Із армії пішов капітаном, хоч міг дослужитися до вищих чинів.

  • Віддав 25 років службі на посаді наглядача (директора) дому виховання дітей бідних дворян у Полтаві. За це одержав від царя чин майора. Цар Олександр І приїхав до Полтави 1818 року та запитав, чи не нагородити за громадські заслуги відставного капітана Котляревського гідним цивільним чиновницьким титулом. Полтавські чиновники відказали що він смертельно образиться і краще дати йому чин майора. Із армії у відставку Котляревський пішов "с правом ношения мундира". Це давало меншу зарплату, ніж у звичайного цивільного чиновника. Але він не хотів розлучатися з мундиром.

  • Енеїда" Котляревського була в бібліотеці Наполеона. Великий князь Микола Павлович — майбутній цар Микола І — попросив собі аж два примірники. А радянські дослідники підкреслювали, що "Енеїда" Котляревського була у Леніновій бібліотеці. "Енеїду" Котляревського російською перекладали тричі.

  • Краєзнавцям вдалося дізнатися, що в Івана Котляревського була таємна покровителька. На початку ХІХ століття в Полтаві створилося таємне «Товариство малоросійське». Одним з його членів і співавтором програмних документів був Котляревський. Після повстання декабристів у цій справі проводилося слідство, але Івана Петровича до відповідальності не притягнули. Знавець літератури Євген Руднєв знайшов в одному з сибірських архівів лист Сергія Волконського, де є такий рядок: «Котляревського від каторги врятувала жінка, яка його любила». Науковці перебрали всіх мешканок округи і вирахували найбільш підходящу кандидатуру: Варвара Рєпніна – дружина генерал-губернатора Миколи Рєпніна, вони 17 років прожили в Полтаві та тісно спілкувалися з Котляревським. Микола навіть подарував письменнику свій портрет. А Варвара замовила йому переклад з французької роботи Дюкена для Полтавського інституту шляхетних дівчат - три томи по 500 сторінок французького чтива він перекладав 15 років.

  • Прямих нащадків Котляревський не залишив. Перед смертю відпустив на волю кріпаків — шість душ. А дім на горі в Полтаві заповів своїй економці, Мотрі Векливечивій, унтер-офіцерській вдові.
  • Висловлювання відомих людей про творчість Івана Котляревського

  • «Наталка Полтавка» — праматір українського народного театру» (І. Карпенко-Карий).
  • «Драматичний витвір І. Котляревського — найкраща оздоба української сцени» (Анджело де Губернатіс, італійський учений).
  • «І вогник, ним засвічений, не згас» (І. Франко).
  • «Світове письменство знає чимало травестійних «енеїд», але тільки українська «Енеїда» Котляревського «має самостійну й оригінальну вартість»... Секрет її довговічності — в іс­крометному гуморі, у майстерному використанні лексичних багатств української мови...» (Альфред Єнсен, шведський учений).
  • «Звернення І. Котляревського до живої народної мови — за тих конкретно-історичних об­ставин — було актом громадянської мужності, явищем винятково прогресивним» (Олесь Гончар).
  • «З появою «Енеїди» забуте і закинене під сільську покрівлю слово, наче фенікс з попелу, воскресло знову» (М. Коцюбинський).