Дмитро Кремінь — поет, есеїст, перекладач. Він Лауреат Державної премії України імені Тараса Шевченка, всеукраїнських літературних премій імені Василя Чумака, Володимира Свідзінського, Володимира Сосюри, Леоніда Вишеславського «Планета поета», Зореслава (Стефана Сабола), міжнародної премії імені Івана Кошелівця, тощо. Нагороджений Грамотою Верховної Ради України, медаллю князя Миколи Гедройця. Автор багатьох поетичних книжок, виданих у Києві, Одесі, Миколаєві та Ужгороді. У перекладі вірші виходили в Англії, США, Канаді та Китаї.
Перекладав з російської (Б. Пастернак, А. Вознесенський, Є. Євтушенко, А. Чернов, Л. Григор'єва, В. Пучков, Т. Гордієнко), грузинської (Л. Надарейшвілі, М. Циклаурі, Ш. Нішніанідзе, Н. Баратішвілі, М. Хетагурі), осетинської (С. Міндіашвілі, В. Ікаєв, Н. Бакаті), німецької (Г. Гейне) та інших мов.
Вірші Д.Кременя перекладені багатьма мовами світу:
- російською (О.Павлов, В.Пучков, Е.Январьов),
- англійською (С.Іщенко, Р.Торнтон, С.Лавочкіна),
- латиською (Р.Чилачава, І.Аузінь),
- словацькою (Т.Юричкова),
- китайською (Чжан Чжічжун).
Д. Д. Кремінь друкувався у журналах «Вітчизна», «Київ», «Сучасність», «Кур'єр Кривбасу», «Україна», «Дзвін», «Музейний провулок», «Ukraine», «Вежа», «Море», «Дружба народов», «London Magazine», «Prism», "Hayden's Ferry Review", "Eclectica", газетах, інтернет-виданнях, де опубліковані тисячі матеріалів.
Мають популярність його творчі портрети сучасників: Андрія Антонюка, Володимира Бахтова, Івана Булавицького, Василя Бурдика, Анатолія Завгороднього, Олега Ігнатьєва, Михайла Озерного, Михайла Ряснянського, Петра Скунця, Івана Чендея та ін.