Центральна міська бібліотека для дітей
ім. Ш. Кобера і В. Хоменка м. Миколаєва

Я знову йду Чорнобильською дорогою: історичний хронограф до річниці трагедії

Тридцять п'ять років тому сталася масштабна трагедія - вибухнув реактор на Чорнобильській АЕС Київської області.

26 квітня 1986 року потужний вибух знищив четвертий енергоблок, накривши хмарою радіоактивного бруду сусідню Прип'ять. Радіація розлетілася по ближніх містах, торкнулася Білорусі і Росії, дотяглася до Європи. Масштаб катастрофи був жахливим, вона до цих пір вважається найбільшою в історії людства, яка забрала безліч людських життів, а тих що вижили зробила інвалідами.

Фахівців, які усували наслідки Чорнобильської аварії, пізніше назвуть «ліквідаторами». Вони їхали в Прип'ять з усіх кінців СРСР, ліквідували загоряння, розбиралися в причинах аварії, разом шукали шляхи виходу з ситуації, що склалася. Працювали місяцями, не думаючи про наслідки для власного здоров'я.

Місцеве населення екстрено евакуювали з зони ураження, люди так і не змогли забрати свої речі і тварин. Зараз місцевість навколо АЕС називають зоною відчуження. Деякі люди, незважаючи на небезпеку, все ж повернулися в рідні місця ставши самоселами-відлюдниками. Прип'ять перетворилася в мертве місто, що руйнується під потужним натиском природи. В останні роки стали популярні екскурсії в зону відчуження і в мертве місто.

Щороку, 26 квітня, ми згадуємо про масштабну катастрофу, яка змінила життя великої країни. Згадуємо подвиг ліквідаторів, які рятували все ціною власного життя і здоров'я.